Оксюморон і парадокс — це терміни, які часто вживаються, коли ми говоримо про ідеї, які суперечать одна одній. Однак, незважаючи на те, що люди плутають ці терміни один з одним, оскільки обидва терміни означають ту саму концепцію суперечливих ідей, два часи не схожі і їх слід використовувати по-різному.
Ключові винесення
- Оксюморон — це фігура мови, яка поєднує два, здавалося б, суперечливі терміни чи поняття, наприклад «гірко-солодкий» або «оглушлива тиша», створюючи риторичний ефект.
- Парадокс — це твердження або ситуація, які здаються суперечливими або абсурдними. Тим не менш, це може виявити глибшу істину чи розуміння, наприклад, «менше — це краще» або «єдині постійні зміни».
- Основна відмінність оксюморона від парадоксу полягає в їх структурі та призначенні; оксюморон — це конкретна фігура мови, що поєднує суперечливі терміни, тоді як парадокс — це ширше поняття, що включає твердження або ситуації, які здаються суперечливими, але мають глибше значення.
Оксюморон проти парадоксу
Оксюморон — це ситуація, коли слова використовуються разом для створення нового та унікального слова чи фрази, і його мета — створити драматичний ефект. Парадокс — це ситуація в англійській мові, коли кілька речень суперечать одне одному, але все ж мають притаманну істину.
Оксюморон — драматична фігура мови, що складається з об'єднання два або три терміни з абсолютно різними значеннями, які суперечать один одному. Оксюморон складається з двох протилежних слів, які грайливо та кумедно відбиваються одне від одного, щоб підкреслити суть.
Парадокс створює, здавалося б, суперечливу обставину, яка не може статися, оскільки речення не може бути правильним і неправильним одночасно. У літературі парадокси допомагають привернути увагу читача, оскільки вони вважаються спокусливими загадками, які додають значення словам.
Таблиця порівняння
| Параметр порівняння | Оксиморон | Парадокс |
|---|---|---|
| Сенс | Оксюморон об’єднує слова одне проти одного, щоб структурувати унікальне слово чи фразу, наприклад, темне світло. | Парадокс — це, здавалося б, суперечлива фраза, речення або група речень, які не є істинними, але також не є хибними. Наприклад, усі люди рівні, але деякі вважаються рівнішими за інших. |
| Мета | Оксюморон допомагає створити драматичний та іронічний ефект в уривку. | Парадокс — це розважальні головоломки, які дають глядачам час проявити новаторство та творчість. |
| Етимологія | Оксюморон був запроваджений у середині 17 століття і походить від грецького слова oxys і moros. | Парадокс був заснований у середині 16 століття і походить від грецького слова paradoxo. |
| Концепція | Оксюморон можна обрамити лише двома-трьома словами, які відрізняються одне від одного. | Парадокс може скомпрометувати як повне твердження, так і цілий абзац. |
| Connection | Оксюморон - це скорочена версія парадоксу. | Парадокс можна сформувати за допомогою оксюморону. |
Що таке Оксюморон?
Оксюморон відноситься до комбінації термінів, які створюють унікальну фразу, слово або слова, які суперечать одне одному. Слово оксюморон походить від грецького слова «oxys», що означає гострий, і «moros», що означає тупий.
Мета оксиморонів у літературі — створити драматичний ефект в уривку шляхом додавання двох слів із абсолютно різними значеннями. Оксюморон допомагає додати грайливості тон до написання, а також кажуть, що надає цитаті чи реченню більш глибокого сенсу та додає іронії до речення, оскільки дає читачеві час подумати над контекстом в іншому світлі.
Існують різні романи, де постійно використовуються оксюморони. Прикладом оксиморонів, які використовуються в літературі, може бути «Ромео і Джульєтта», написана Вільямом Шекспіром, де Шекспір використовує фразу «розставання — це такий солодкий сум», що стосується того, коли Ромео завдає болю нерозділеного кохання.
Що таке Парадокс?
Парадокс — це група речень, які можуть суперечити одне одному, але водночас викладають істину. Слово «парадокс» походить від грецького слова «paradoxon», що означає сприймана думка.
Мета парадоксу в англійській літературі полягає в тому, що парадокс допомагає знайти унікальне значення конкретної події. Це змушує читачів обдумувати подію, що, у свою чергу, дозволяє їм зрозуміти деталі уривка чи речення.
Багато інших романів послідовно й ефективно використовують парадокси, наприклад, «Колгосп тварин» Джорджа Орвелла, «Гамлет» Вільяма Шекспіра тощо. Деякі приклади парадоксу в англійській літературі наведено в роман «Антиутопія» Джорджа Орвелла.
Основні відмінності між оксюморонами та парадоксом
- An оксиморон це склад з двох або більше слів, які відрізняються одне від одного, щоб утворити нове або відмінне слово. Наприклад: живі мерці.
- Основна мета оксюморону полягає в тому, що два слова, які суперечать одне одному, створюють драматичний та іронічний ефект в уривку чи реченні. Основна мета a парадокс полягає в тому, що він дозволяє читачам зупинитися і подумати, що дозволяє їм надати додаткового значення контексту.
- An оксиморон походить від давньогрецького слова «oxys», що означає гострий, і «moros», що означає тупий. Вперше оксюморон був запроваджений ще в середині 17 століття.
- An оксиморон володіє основними поняттями утворення відмінальних слів за допомогою двох-трьох протилежних слів. Основна ідея а парадокс складається або з цілого речення, або з абзацу, оскільки парадокс — це опис фрази.
- З моменту оксиморон утворюється з двох протилежних слів, вважається коротшим варіантом парадоксу. Оскільки а парадокс компрометує ціле речення, оксюморон можна використати, щоб створити парадокс.
Останнє оновлення: 11 червня 2023 р
Я доклав стільки зусиль для написання цього допису в блозі, щоб надати вам користь. Це буде дуже корисно для мене, якщо ви захочете поділитися цим у соціальних мережах або зі своїми друзями/родиною. ДІЛИТИСЯ ЦЕ ♥️
Емма Сміт має ступінь магістра з англійської мови в коледжі Irvine Valley. З 2002 року працює журналістом, пише статті про англійську мову, спорт і право. Читайте більше про мене на ній біо сторінка.
Стаття ефективно висвітлює тонкі, але відмінні риси оксюморону та парадоксу. Порівняльна таблиця є особливо проникливою для демонстрації їхніх відмінностей.
Погодьтеся, стаття містить добре структурований та інформативний аналіз оксюморону та парадоксу, допомагаючи читачам зрозуміти їхнє значення в літературі.
Порівняльна таблиця також виявилася дуже корисною. Він чітко окреслює ключові характеристики, які відрізняють оксюморон і парадокс.
Я вважаю, що для статті можна було б використати більш конкретні історичні приклади, щоб додатково проілюструвати застосування оксюморону та парадоксу в літературі. Однак пояснення зрозуміле і корисне.
Хоча додаткові історичні приклади могли б покращити статтю, теперішній вміст ефективно передає основні відмінності між оксюмороном і парадоксом.
У статті детально досліджено історичний контекст, призначення та структуру оксюморону та парадоксу. Це значно покращує розуміння читачами цих літературних прийомів.
Інтелектуальна строгість і проникливі порівняння, очевидні в статті, сприяють всебічному розумінню оксюморону та парадоксу.
Історичний ракурс, запропонований у статті, додає глибини осмисленню оксюморону та парадоксу, збагачуючи загальний аналіз.
У той час як стаття містить поглиблене пояснення оксюморону та парадоксу, включення більш сучасних прикладів цих літературних прийомів підвищить релевантність змісту.
Це дійсна думка. Включення сучасних прикладів підвищило б застосовність статті в поточних літературних дискусіях.
Стаття вміло з’ясовує відмінності між оксюмороном і парадоксом, надаючи добре структурований та інформативний аналіз цих літературних засобів.
Чіткість і послідовність пояснень у цій статті роблять її цінним ресурсом для розуміння відмінностей між оксюмороном і парадоксом.
Детальне порівняння та зрозумілі пояснення оксюморону та парадоксу заслуговують похвали, пропонуючи читачам глибше зрозуміти ці літературні концепції.
Я ціную чітке окреслення відмінностей між оксюмороном і парадоксом у цій статті. Збагачувальні літературні приклади значно покращують навчальний досвід.
Розумна інтеграція літературних прикладів ефективно підкреслює центральні відмінності між оксюмороном і парадоксом у статті.
Детальний аналіз і красномовне зображення оксюморону та парадоксу сприяють всебічному розумінню цих літературних понять.
Ця стаття містить цінне та проникливе дослідження відмінностей між оксюмороном і парадоксом, збагачуючи розуміння читачами цих літературних засобів.
Ця стаття містить чітке та стисле пояснення відмінностей між оксюмороном і парадоксом, які можуть бути дуже заплутаними. Корисно зрозуміти різні цілі та структуру цих літературних засобів.
Стаття, безумовно, проливає світло на нюанси між оксюмороном і парадоксом, полегшуючи читачам їх ідентифікацію в літературі.
Я повністю згоден. Наведені приклади також полегшують розуміння концепції оксюморону та парадоксу.
Я вважаю цю статтю повчальною та спонукає до роздумів. Він забезпечує всебічне порівняння оксюморону та парадоксу, що полегшує розрізнення між ними.
Дійсно, детальне пояснення та літературні приклади допомагають зрозуміти та оцінити значення оксюморону та парадоксу в літературі.
У цій статті наведено проникливе порівняння оксюморону та парадоксу. Літературні приклади особливо корисні для розуміння понять.
Детальна структура та призначення оксюморону та парадоксу, представлені тут, роблять його дуже інформативним.
Безумовно, літературні приклади служать чудовими ілюстраціями того, як оксюморон і парадокс використовуються в літературі.