Станова тяга вже давно відома людству як король вправ. Станова тяга буває двох типів – звичайна станова тяга та румунська станова тяга. Їх зазвичай практикують у день спини та день ніг відповідно. Ці дві варіації націлені на різні групи м’язів через їх діапазон рухів.
Ключові винесення
- Традиційна станова тяга починається з ваги на землі, тоді як румунська станова тяга починається з положення стоячи.
- Станова тяга в першу чергу спрямована на задній ланцюг, тоді як румунська станова тяга акцентує увагу на підколінні сухожилля та сідниці.
- Правильна форма має вирішальне значення в обох вправах, щоб запобігти травмам і максимально задіяти м’язи.
Станова тяга проти румунської станової тяги
Різниця між ними полягає в тому, що станова тяга зосереджена на спині та виконується атлетами в день, коли вони працюють на спині, тоді як румунська станова тяга зосереджується на сідничних м’язах і підколінні сухожилля, тому її можна побачити, як спортсмени виконують її в день ніг.
Станова тяга також популярна як звичайна станова тяга або традиційна станова тяга. Це один із кілька вправи, що включають майже всі частини тіла в цілому. Звичайна станова тяга починається з концентричного діапазону рухів, тобто вгору. Ця комплексна вправа використовується спортсменами для роботи на спині, націлюючись на більш ніж одну групу м’язів.
У той час як румунська станова тяга і тяга на жорстких ногах є майже однаковими вправами, румунська станова тяга починається з ексцентричного діапазону рухів, тобто руху вниз. Спортсмени виконують румунську станову тягу в дні ніг, оскільки вона найкраще працює на підколінні сухожилля та сідниці. Багато спортсменів розглядають цю вправу як посилення своєї сили в підколінніх сухожиллях.
Таблиця порівняння
| Параметри порівняння | Deadlift | Румунська станова тяга |
|---|---|---|
| Група м'язів | Ця форма станової тяги спрямована на підколінні сухожилля та сідниці. | Ця форма станової тяги зосереджується на біцепсах, трапах, широких м’язах, корі, сідницях і квадрицепсах. |
| Діапазон руху | Ця вправа надає більше значення концентричному діапазону рухів, тобто руху штанги вгору. | Ця вправа більше наголошує на ексцентричному русі, тобто русі штанги вниз |
| Можливість отримати травму | Виконуючи важкі завдання, звичайна станова тяга є більш ризикованою вправою порівняно з румунською становою тягою, оскільки ця вправа є однією з найкращих вправ для розширення меж тіла. | Якщо виконувати її в правильній формі та з меншою вагою, ця вправа може бути безпечнішою за звичайну станову тягу |
| Варіації | Звичайну станову тягу краще виконувати зі штангою, оскільки це складна вправа, в якій задіяно кілька м’язів. | Його можна виконувати зі штангою, гантелями, м’ячем босу, рейком тощо. |
| Додаткове обладнання | Під час змагань звичайна станова тяга виконується в спеціальному костюмі, який утримує тіло підтягнутим і надає додаткову силу | Ця форма станової тяги не потребує додаткового обладнання і може виконуватися нормально за умови правильної постави |
Що таке станова тяга?
Звичайна станова тяга є однією з найпростіших вправ, які виконуються в гімнастика. Це вправа старої школи, яку виконують і в цю епоху з таким же ентузіазмом. Звичайна станова тяга також виконується спортсменами, які працюють над своєю силою, тому що тут можна підняти важче, ніж румунська станова тяга.
Історія станової тяги сягає корінням у 1700-ті роки, коли британський силач Томас Топхем був відомий своїми дивними силовими подвигами у підйомі джгутів. Німецький піонер у силовиках Герман Гернер заслужив велику популярність завдяки своїй боротьбі зі слоном, становій тязі 793 lb, і станова тяга однією рукою 727 фунтів допомогла йому отримати багато видатних позицій.
Механізм можна розділити на три частини: налаштування, початковий привід і блокування. Налаштування включають ексцентричне навантаження на такі м’язи, як сідничний м’яз, двоголовий м’яз стегна, напівсухожильний м’яз тощо, у той час як м’язи поперекового відділу скорочуються ізометрично для стабілізації хребта.
Потяг включає в себе штовхання п’ятами та утримання опущеної лопатки та довгої напруженої спини, щоб уникнути травм. Потім настає остаточне блокування. Щоб задіяти м’язи поперекового відділу хребта і живота в тандемі з сідничними м’язами, потрібно повністю випрямитися з нейтральним положенням хребта і потужним розгинанням стегна.
Що таке румунська станова тяга?
Румунська станова тяга - правильний варіант, якщо у спортсмена болить спина, і він все ще хоче виконати станову тягу. Це одна вправа, яка не завдає шкоди нижній частині спини і більше зосереджується на сідничних м’язах і підколінні сухожилля. Він активує згиначі стегон і збільшує рухливість стегон.
Як випливає з назви, цю форму станової тяги придумав або, точніше, зробив популярним румунський важкоатлет Ніку Влад, олімпійський медаліст. Це доводить, що румунська станова тяга – це не лише вправа, яку можуть виконувати деякі любителі фітнесу, але й будь-який вид спорту для підтримки сили ніг.
Правильно виконувати румунську станову тягу - починати зі штанги і тримати її долонями вниз. Потім підніміть штангу якомога ближче до тіла, не ушкоджуючи стегна та підколінні сухожилля.
В процесі спортсмен може трохи прогнути спину, але ноги повинні бути прямими. На завершення гриф одним рухом підтягується перед стегнами, поки хребет не буде під кутом 90 градусів до землі.
Основні відмінності між становою тягою та румунською становою тягою
- Звичайна станова тяга зосереджується здебільшого на широких м’язах, нижній частині спини, трапецієподібних м’язах і м’язах кора, тоді як румунська станова тяга більше зосереджується на підколінні сухожилля та сідниці.
- Діапазон повторень при виконанні станової тяги може варіюватися від 1 до 15, тоді як діапазон повторень у румунській становій тязі має бути 10-12.
- Звичайна станова тяга — це складна вправа, яку можна виконувати в ланцюзі навчання, тренування 5×5, зокрема тренування м’язів (спини) та інші, тоді як румунську станову тягу слід виконувати не частіше двох разів на тиждень.
- Станову тягу можна виконувати з більшою вагою, як вважають за краще спортсмени, але румунську станову тягу слід виконувати з меншою вагою порівняно з першою.
- Іноді форму виконання звичайної станової тяги можна не помітити, тоді як у випадку румунської станової тяги дотримання правильної форми є необхідною умовою.
Останнє оновлення: 13 липня 2023 р
Я доклав стільки зусиль для написання цього допису в блозі, щоб надати вам користь. Це буде дуже корисно для мене, якщо ви захочете поділитися цим у соціальних мережах або зі своїми друзями/родиною. ДІЛИТИСЯ ЦЕ ♥️
Сандіп Бхандарі отримав ступінь бакалавра комп’ютерної техніки в Університеті Тапар (2006). Має 20 років досвіду роботи в технологічній сфері. Він має великий інтерес до різних технічних галузей, включаючи системи баз даних, комп'ютерні мережі та програмування. Ви можете прочитати більше про нього на його біо сторінка.
Порівняльна таблиця ефективно підсумовує відмінні характеристики та переваги звичайної станової тяги та румунської станової тяги, дозволяючи читачам зрозуміти нюанси кожної вправи.
Я повністю згоден. Детальний аналіз цільових груп м’язів, діапазону рухів і ризиків отримання травм дає цінну інформацію для любителів фітнесу.
Різниця між традиційною становою тягою та румунською становою тягою з точки зору цільових груп м’язів та історичний контекст походження румунської станової тяги дає повне уявлення про ці силові вправи.
У цій статті детально описано механізм і ключові кроки як у звичайній становій тязі, так і в румунській становій тязі, надано цінні рекомендації для тих, хто хоче включити ці вправи у свої розпорядки тренувань.
Детальний опис румунської станової тяги та її зв’язку з румунським важкоатлетом Ніку Владом надає цікаву історичну перспективу цій вправі, підкреслюючи її внесок у сферу спортивних результатів і тренувань.
Згоден. Стаття ефективно переплітає історичні знання з практичними знаннями про румунську станову тягу, створюючи всебічне дослідження цієї вправи.
Мене також вразив історичний контекст. Цікаво, як походження вправи може мати значний вплив на її популярність і актуальність у сучасному фітнесі.
Історичні згадки про походження станової тяги та румунської станової тяги додають статті захоплюючий вимір, проливаючи світло на спадщину цих вправ у сфері силового тренування.
Безсумнівно, історичний контекст покращує розуміння цих вправ та їхню актуальність у сучасних фітнес-програмах.
Стаття містить вичерпний огляд звичайної станової тяги та румунської станової тяги, підкреслюючи ключові відмінності та наголошуючи на важливості правильної форми для запобігання травмам.
Зосередження уваги на правильній формі та техніці в обох вправах підкреслює важливість безпеки та запобігання травмам під час силових тренувань, що робить його інформативним прочитанням для любителів фітнесу та спортсменів.
Розбивка основних відмінностей між традиційною становою тягою та румунською становою тягою в статті, поєднана з поглибленим дослідженням історичних та біомеханічних аспектів, пропонує повне розуміння цих фундаментальних силових вправ.